ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПЕРЕД ВІЙНОЮ
У школі було так мило), кожен готувався до свого. Я сварилася з однокласниками, але зараз розумію — то було по-доброму. Учила мсьє Брахіма правильно вимовляти українські слова, а потім голосно сміялася, бо не знала й сама істини. А от на історії нашої держави ми наврочили те, шо стало нашим завтра… Потім була література — кожна цитата тепер так важлива! Бо «у мене {таки} стукотить у грудях грудочка любимої землі»…
Він читав на тому уроці вірш, я знімала на відео. Каже, знаєш, то була …